головна > УЦІММ та ЗМІ  

Нові роботи УЦІММ
 

Архітектурно-будівельний журнал „Особняк” № 1 , 2004 г.

Український Центр інжинірингу, маркетингу та менеджменту (УЦІММ) у травні цього року відзначає 15-річчя своєї архітектурно-проектної та наукової діяльності. За роки свого існування ця приватна архітектурна фірма (її беззмінний директор – архітектор Валерій Книш) виконала та реалізувала десятки проектів житлових, громадських, культових та промислових споруд. В кінці 80-х – на початку 90-х УЦІММ приймав активну участь у виконанні програм будівництва сіл для розміщення людей, які були відселені з зони чорнобильської АЕС. В ті часи за проектами УЦІММ було побудовано 3 комплекси малоповерхової забудови у складі існуючих сіл (найбільша праця – це розширення села Мазінки, де побудовано 150 садибних будинків). Фірмою УЦІММ опрацьовано, випробувано та зареєстровано у патентах низку нових конструктивно-будівельних систем, в тому числі безригельний каркас „Сибекар”, архітектурно-конструктивну систему з широким кроком несучих стін „АКТІС” та інші.

Але найбільший творчий інтерес архітектори УЦІММ приділяють проектуванню багатоповерхового житла. На першому етапі це були каркасні житлові будинки для міста Бровари (замовник – Броварський завод бетонних конструкцій). В останні роки – це житлова архітектура у м. Києві. При цьому УЦІММ самостійно виконує містобудівельні обґрунтування та ескізні проекти по найбільш складним, проблемним і масштабним для забудови вузлам Києва. Багато з таких проектів робиться на конкурсних засадах. Зараз чимало проектів пройшли містобудівельну раду, затвердження і знаходяться на різних стадіях робочого проектування й будівництва.

Найбільш вражаючий – житловий комплекс на вул. Академіка Палладіна, будівництво якого завершується в цьому році. Комплекс формує враження про сучасний Київ на під'їзді з боку Житомирського шосе – а це фактично основний автомобільний шлях з Західної Європи. Цей важливий ансамбль вирішено виразно і монументально.

На черзі – нові містобудівельні ансамблі, в кожному з яких оригінально у просторовому і образному плані відображено містобудівельну ситуацію і опрацьовано концепцію авторів щодо організації нетрадиційного за об'ємно-просторовою композицією і деталями фасадної пластики житлового середовища.

Авторами та розробниками наведених проектів є архітектори В. Книш (керівник), І. Клевак, В. Гнатієнко, Т. Василенко, О. Збаратська, О. Гайворонська, М. Юрченко, Ю. Калашник та інші.

Проспект Палладіна

Від початку житловий комплекс по проспекту Палладіна задумувався як „візитна картка” міста при в'їзді з заходу.

Весь комплекс являє собою три „об'єми”: два 3-х та 5-ти секційні будинки перемінної поверховості (від 12 до 23 поверхів) і одна 23-поверхова „свічка”, що стоїть між ними. У стилобатній частині фланкуючого центрального об'єму будинків розміщено паркінги, на даху стилобату – прогулянкові доріжку та входи в офіси.

Прикрасою багато секційних будинків слугують два піднятих над будинками на один поверх „пентхаузи” овальної форми, що створюють візуальний ефект ширяючих „літаючих тарілок”. У нічний час ефект підсилюється за рахунок підсвічування нижньої поверхні „пентхаузів”. Дахове завершення являє собою два великі (на „пентхаузах”) і кілька малих „корон” із світловим оформленням.

Житловий комплекс „Протасів яр” у м. Києві

З будівництвом магістралі загальноміського значення з тролейбусним маршрутом (вул. Академіка Амосова) Протасів яр відіграє все більше значення в архітектурно-просторовій організації міста Києва. З урахуванням сприйняття забудови з зовнішніх візуальних ареалів створена композиція сучасного житлового комплексу, який складається з лінійних будинків і домінуючої, овальної в плані вежі. Авторами проаналізовано, завдяки комп'ютерному моделюванню, основні перспективи і панорами розкриття нового містобудівельного комплексу і знайдено композиційний стрій, в якому домінуюча споруда водночас є п'єдесталом для велетенського корабля – „пентхаузу”.

Лінійні будинки розміщено на різних позначках пагорбу. В плані ця композиція організована віялом і враховує ефекти прямої і зворотної перспективи при сприйнятті житлового простору. Легкий „камуфляж” фасадів, який створюється їх іррегулярною структурою, наближає ці довгі будинки до сприйняття їх як розвиток природного ландшафту. 35-поверхова вежа є центром композиції і важливою домінантою в масштабах Києва. В її підземних рівнях розміщено паркінг на розрахункову кількість автомобілів. „Пентхауз” може поєднувати житлову і представницьку функції і запроектований так, щоб функціонувати автономно від середніх поверхів. Частину малоповерхових споруд комплексу розраховано на функції громадської інфраструктури – торгівля, офіси, тощо.

Щекавицька 30/39 (Поділ) у м. Києві

Ділянка під забудову розташована в межах вулиць Щекавицька, Межи гірська й Волоська і колись була зайнята промисловими (заводськими) будинками.

У зв'язку з тим, що найбільш історично значним об'єктом у безпосередній близькості від запроектованого комплексу є розташований на рівні приблизно середини фасаду будинок синагоги, навпроти нього проектом передбачено організацію курдонера.

Весь комплекс являє собою 15-секційний, виконаний в стилі „модерн” будинок перемінної поверховості (7 поверхів вздовж червоної лінії і 9 – у глибині курдонера) із двома внутрішніми дворами. Середня ширина корпусу – 18 м, висота поверхів – 3,15 м. У комплексі запроектовано: 304 квартири підвищеної комфортності, стільки ж машиномісць у вбудованих паркінгах, перші поверхи відведено під офісні приміщення.

Професійний інтерес до цієї роботи може бути викликано, в першу чергу, тим, що відтворено фрагмент історичного середовища. Але це зроблено не шляхом його буквального копіювання, а методом так званої образної екстраполяції. На Подолі є тільки декілька будинків, побудованих у „модерні” (сецесії), проте вплив цих будинків дореволюційної доби на загальний дух Подолу є величезним. На жаль, багато побудованих на Подолі будівель у „еклектиці” – це споруди достатньо середнього рівня смаку і не можуть слугувати взірцем для художнього натхнення сучасного архітектора. Тож архітектори УЦІММ, усвідомлюючи ефективність шляху до екстраполяції „модерну”, вирішили збагатити образну мову київського Подолу прикладами із світової мови „сецесії”. Тут є професійні алюзії і на Відень, Прагу – особливо золоті смуги і діагональні мережки в пластиці фасадів. Головне досягнення у використанні цих прийомів – створення відчуття дорогого, елітного комплексу.

Таке будівництво буде сприяти переходу містобудівельного середовища Подолу від міщанського, „пересічного” стилю у напрямку до високої, представницької архітектури. Така тенденція зараз на Подолі реально вже існує.

Бортничі. Комплекс житлових будинків у Дарницькому районі на перетині вулиць Леніна та Борової у м. Києві

Розмір ділянки – близько 4 га. Мікрорайон складається з чотирьох – у формі каре – 5-ти поверхових (не враховуючі мансардного поверху) житлових будинків. Зазначена форма обумовлена концепцією створення замкнутих житлових утворень, що функціонують на принципах кондомініумів. В результаті головний фасад кожного будинку виявився повернутим „всередину” зеленого дворика, що охороняється, у той час як всі, що порушують відчуття спокою та затишку, служби та майданчики, а саме гостьові стоянки (по 10 машиномісць на кожен будинок), сміттєприймачі, майданчики для вибивання килимів, ігрові спортмайданчики, тощо опинилися „ззовні”. У внутрішніх, закритих від несанкціонованого доступу дворах розміщуються дитячі майданчики, рекреаційні зони, тощо.

На території комплексу передбачено пробурити свердловину на рівень залягання вод епохи Юрського періоду для забезпечення мешканців мікрорайону якісною питною водою.

У цокольному поверсі запроектовано автопаркінг, що охороняється (при 100% забезпеченні квартир машиномісцями). Передбачено під'їзні колії й односмугові проїзди, завширшки 4,5 м, до кожного будинку, а також роз'їзні та поворотні майданчики.

З метою підвищення комфортності комплексу, з боку вулиць (у „зовнішніх”, що виходять на червону лінію, фасадах) проектом передбачено влаштовування вбудованих приміщень підприємств комунального і побутового обслуговування, а саме аптеки, приймальні пункти комунального обслуговування, філії ощадбанку, офіси для малого бізнесу. Для обслуговування зазначених підприємств передбачено розширені гостьові автостоянки.

Всі запроектовані квартири є квартирами підвищеної комфортності зі зручними планувальними рішеннями. Висота поверхів – 3,5 м.

Містобудівельна оригінальність цього комплексу – спроба створити модель компактних, самодостатніх за функціями приміського житла та аналогічних до розвинених на Заході кондомініумів. Подібна житлова одиниця зручна для керування, нагляду, охорони. Вона достатньо обмежена за кількістю мешканців і може реально сприяти виникненню замкненої системи господарювання, а також первинних громад, які в кожному „кластері” можуть відрізнятися за правилами „гуртожитку”. Кожна з таких громад може встановлювати особисті стандарти життя і можливості для дозвілля. Особливо це має значення для сімей з малими дітьми, які потребують колективних зусиль мешканців для організації безпечного дворового простору. Таким чином, подібний комплекс може стати не тільки композиційною ідеєю, а й певним соціальним експериментом, наприклад, в рамках реалізації державної кредитної програми „Житло для молоді”.

   © УЦИММ, 2004